АВТОРСЬКИЙ МЕТОД «6П» КОМПЛЕКСНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКИ ІНФОРМАЦІЇ Автор: Лариса М. Гаврилей

• 

Метод «6П» — це авторська шестистадійна система встановлення походження, перевірки й документування інформації та визначення відповідальності перед її використанням у професійному висновку або рішенні.

Метод розроблено у відповідь на зміни інформаційного середовища, пов’язані з масовим використанням генеративного штучного інтелекту. Цифрові матеріали можуть швидко копіюватися, перекладатися, скорочуватися, поєднуватися та автоматично перероблятися. Унаслідок цього твердження може зберігати переконливу форму, але втрачати очевидний зв’язок зі своїм походженням, первинними доказами та початковим контекстом.

Метод розглядає кожний матеріал, що аналізується, як інформаційний об’єкт. Таким об’єктом може бути документ, масив даних, таблиця, зображення, аудіо- чи відеозапис, запис у базі даних, публічне повідомлення або відповідь штучного інтелекту. Основною одиницею перевірки є інформаційно значуще твердження — фактичне, правове, наукове або інше твердження, від якого залежить висновок чи рішення.

Метод складається із шести послідовних етапів.

П1 — Походження

Контрольне питання: Звідки це взялося?

На цьому етапі встановлюються автор або джерело, дата створення, первинна публікація, спосіб створення, використані матеріали, участь автоматизованих систем або штучного інтелекту, а також подальші зміни й версії. Результатом є повністю або частково встановлений ланцюг походження чи фіксація того, що походження не встановлено.

П2 — Першоджерело

Контрольне питання: Що саме це підтверджує?

Кожне інформаційно значуще твердження пов’язується з першоджерелом і конкретним пунктом формули, абзацом, рисунком, фрагментом документа або іншим місцем, у якому міститься доказ. Посилання розглядається як шлях до доказу, а не як сам доказ.

П3 — Перевірка

Контрольне питання: Чи справді наведений доказ підтверджує твердження?

На цьому етапі встановлюється відповідність між твердженням і доказом. Глибина перевірки визначається з урахуванням можливих наслідків помилки. Факти мають бути відокремлені від тлумачень і професійних висновків.

П4 — Позначення

Контрольне питання: Як було створено або змінено матеріал?

Позначаються істотні перетворення й обмеження: використання штучного інтелекту, автоматизоване редагування, переклад, скорочення, компіляція, неповнота даних і межі проведеної перевірки.

П5 — Протокол

Контрольне питання: Чи можна відтворити перевірку?

У протоколі фіксується, хто працював із матеріалом, які твердження перевірялися, які джерела використовувалися, як проводилася перевірка та яку версію було затверджено. Інший компетентний фахівець повинен мати можливість зрозуміти перебіг перевірки та, наскільки це можливо, відтворити його.

П6 — Персональна та інституційна відповідальність

Контрольне питання: Хто відповідає за результат?

Визначається компетентна особа або установа, яка перевірила матеріал, затвердила його, дозволила використання та відповідає за виправлення виявленої помилки.

Основний принцип методу «6П» полягає в тому, що жоден етап не може замінити інший. Встановлення джерела не замінює перевірку. Позначення використання ШІ не підтверджує правильності інформації. Повний протокол не робить недоведений висновок достовірним. Відповідальність не замінює доказів.

Серйозна проблема на будь-якому з етапів розглядається як порушення критичної ланки. Інформація не може вважатися підтвердженою лише тому, що решту етапів було успішно пройдено.

Метод передбачає ризик-орієнтований підхід. Для звичайного мовного редагування може бути достатньо контролю автора. У публічних, комерційних та аналітичних матеріалах перевіряються імена, дати, цифри, цитати, походження джерел і актуальність інформації. У праві, медицині, фінансах, безпеці та інших сферах з істотними наслідками потрібні компетентний фахівець, першоджерела, документована перевірка та, наскільки це можливо, незалежне підтвердження.

За результатами застосування методу інформація отримує один із трьох статусів:

Підтверджена інформація — критичні твердження мають достатню доказову основу, необхідну перевірку проведено, істотні перетворення позначено, а відповідальність визначено.

Обмежена інформація — залишається невизначеність або прогалина, але її виявлено, зафіксовано та враховано у висновку.

Непідтверджена інформація — критичне твердження не має достатньої доказової основи, суперечить першоджерелу або не пройшло необхідної перевірки.

Статус непідтвердженої інформації не обов’язково означає, що твердження є неправдивим. Він означає, що наявних доказів недостатньо для використання цього твердження як установленого факту.

У межах методу «6П» відповідь штучного інтелекту не є першоджерелом. Вона сама є інформаційним об’єктом, який має бути перевірений відповідно до мети та ризику його використання. Тому основне питання полягає не в тому, чи можна абстрактно довіряти ШІ, а в тому, якої перевірки потребує конкретний результат перед його використанням у конкретному професійному контексті.

ЗАСТОСУВАННЯ У ПАТЕНТНОМУ ПОШУКУ

У патентному пошуку метод «6П» утворює окремий доказовий контрольний шар. Він не замінює критеріїв патентоздатності та не змінює значення категорій релевантності X, Y і A.

Класифікація X/Y/A визначає патентну релевантність документа. Метод «6П» встановлює, чи підтверджені така класифікація і сформований на її основі висновок відтворюваним доказовим ланцюгом.

Інтегрована послідовність має такий вигляд:

Пошук → класифікація X/Y/A → контроль «6П» → професійний висновок.

Для кожного ключового документа необхідно визначити конкретний пункт формули, абзац опису, рисунок або інший фрагмент, на якому ґрунтується висновок. Назва, реферат, семантична подібність, машинне резюме або автоматичне ранжування можуть спрямовувати пошук, але не замінюють аналізу змісту документа.

Машинний переклад, оптичне розпізнавання тексту, автоматичне узагальнення та інші перетворення мають бути позначені, коли вони можуть вплинути на зміст. У протоколі необхідно зазначити використані бази даних, класифікації, мови, запити, дати та пошукові маршрути, а також установлені межі пошуку.

Негативний результат формулюється лише в межах фактично проведеного пошуку: «не знайдено» не означає «не існує».

Штучний інтелект може розширювати термінологію, пропонувати напрями пошуку, групувати документи та прискорювати попереднє опрацювання. Компетентний фахівець залишається відповідальним за визначення релевантної дати, технічного змісту розкриття, категорії документа, достатності доказів і меж остаточного професійного висновку.